| Chapter 6 |
1 | ¶ Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
|
2 | ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
|
3 | Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
|
4 | не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
|
5 | рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
|
6 | ¶ Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
|
7 | нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
|
8 | вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
|
9 | Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
|
10 | Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
|
11 | і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
|
12 | ¶ Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
|
13 | він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
|
14 | в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
|
15 | тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
|
16 | Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
|
17 | очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
|
18 | серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
|
19 | свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
|
20 | ¶ Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
|
21 | Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
|
22 | Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
|
23 | Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
|
24 | щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
|
25 | Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
|
26 | бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
|
27 | Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
|
28 | Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
|
29 | Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
|
30 | Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
|
31 | та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
|
32 | Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
|
33 | побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
|
34 | бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
|
35 | він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!
|